2. «Ви знаєте, що через два дні Пасха, і Сина Людського буде віддано ворогам, щоб Його розіп’яли на хресті».
5. При тому вони говорили: «Тільки це не можна робити на свята, бо народ може збунтуватись».
8. Побачивши це, учні Ісуса розсердилися й мовили: «Навіщо таке марнотратство?
9. Це мирро можна було б дорого продати, а гроші роздати бідним».
10. Ісус знав, про що вони говорять, і сказав: «Навіщо ви докоряєте цій жінці? Вона зробила добре діло для Мене.
11. Адже бідні завжди будуть з вами, а Я — ні.
12. Помазавши мирром тіло Моє, вона приготувала Мене до похорону.
13. Істинно кажу вам: відтепер хоч би де проповідувалась у світі Євангелія, люди завжди будуть згадувати про те, що зробила ця жінка».
16. З тієї миті Юда почав шукати слушної нагоди, аби видати їм Ісуса.
17. Першого дня свята Прісних Хлібів Ісусові учні запитали Його: «Де б Ти хотів, щоб ми приготували Тобі Пасхальну вечерю?»
18. Ісус відповів: «Ідіть у місто до одного чоловіка, якого Я вам назву, й передайте йому, що Вчитель каже так: „Час, призначений Мені, наближається. Я їстиму Пасхальну вечерю зі Своїми учнями у твоїй оселі”».
19. Учні зробили так, як Він наказав, і приготували Пасхальну вечерю.
20. Увечері Ісус сидів за столом з дванадцятьма учнями Своїми.
21. І коли вони їли за столом, Ісус сказав: «Істинно кажу вам: один із вас, хто зараз знаходиться тут зі Мною, зрадить Мене».
22. Всі учні дуже засмутилися й почали питати Його: «Напевне, це не я, Господи?»
23. Ісус відказав їм: «Той, хто опустив руку в чашу разом зі Мною і зрадить Мене.