1. Саме тоді учні підійшли до Ісуса і спитали: «Хто є найвеличнішим у Царстві Божому?»
2-3. Тоді Він покликав до Себе дитину, поставив перед ними й мовив: «Істинно кажу вам, поки ви не змінитесь і не станете мов діти серцем своїм, то ніколи не ввійдете до Царства Небесного.
4. Отже, хто буде покірливим, подібно до цієї малої дитини, той стане найвеличнішим у Царстві Небеснім.
5. Хто приймає таку малу дитину в ім’я Моє, той приймає і Мене».
6. «Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в глибокому морі.
7. Горе світу цьому від каменів спотикання, бо вони завжди існуватимуть, та горе тому, через кого вони з’являються.
19-20. І ще істинно кажу вам: якщо двоє з вас тут на землі погодяться про щось і молитимуться про це, хоч би що то було, воно буде здійснене для них Отцем Моїм Небесним. Бо там, де двоє чи троє збираються разом в ім’я Моє, Я теж буду серед них».