4-5. І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».
31. Ісус, відвівши вбік дванадцятьох апостолів, сказав їм: «Послухайте! Ми йдемо до Єрусалиму, і все, що було написано пророками про Сина Людського, здійсниться.
32. Його народ піде проти Нього, і віддасть Його до рук поган. Ті збиткуватимуться з Нього, знущатимуться, плюватимуть на Нього.
33. Його битимуть батогами, а потім вб’ють, але на третій день Він воскресне з мертвих».
34. Та учні Ісуса всього цього не розуміли. Зміст сказаного був прихований від них, і вони не знали, про що Він говорить.
35. Коли Ісус наближався до Єрихону, при дорозі сидів сліпий жебрак.
36. Почувши, що повз нього проходить натовп, жебрак запитав людей, що трапилося.
37. І йому відповіли, що це пройшов Ісус із Назарета.
38. І тоді сліпий голосно вигукнув: «Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
39. Ті з натовпу, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він замовк. Але він гукав ще голосніше: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!»
40. Тоді Ісус зупинився й сказав: «Підведіть його до Мене!» Коли той підійшов, Ісус запитав його: