11. Бо стало мені відомо від Хлоїних домашніх, що між вами є суперечки.
12. І ось що я маю на увазі: кожен із вас каже: «Я — прибічник Павла» — «Я — Аполлосів» — «Я — Кифин» — «А я — прибічник Христа».
13. Хіба ж Христос розділився? Хіба був розіп’ятий за вас Павло? Чи, може, хрестилися ви в ім’я Павлове?
14. Я дякую Богові, що нікого з вас не хрестив, окрім Криспа і Ґая.
15. Тож ніхто з вас не може сказати, що хрестився моїм ім’ям.
16. Хрестив я ще Степанову родину, а щодо інших, то не пригадаю, чи хрестив я ще когось.
17. Бо Христос посилав мене не хрестити, а проповідувати Добру Звістку та без надмірного красномовства, щоб хрест Христовий не втратив сили своєї.
18. Бо для тих, хто гине, учення про хрест — це дурниця, а для нас, хто спасенний, то є сила Божа.
19. Як сказано у Святому Писанні:«Я знищу мудрість мудрихі зведу нанівець розум розумних». Ісая 29:14
20. Де той мудрець? Де той вчений? Де той мислитель, який належить часу нинішньому? Чи Бог не зробив мудрість світу цього безглуздою?
21. Світ своєю мудрістю не осягнув Бога. То Бог Своєю мудрістю вибрав для порятунку тих, хто вірить, хоч яке безглузде Вчення, що ми проповідуємо.
22. Юдеї вимагають чудесних знамень, а греки — мудрості.
23. Ми ж проповідуємо про розіп’ятого Христа. Для юдеїв це вчення є образою, а для поган — безглуздям.