8. У всьому нас усіляко пригноблюють, та ми не роздавлені; нас збивають з пантелику, та ми не впадаєм у розпач.
9. Нас переслідують, та ми не покинуті Богом; нас збивають з ніг, та ми не гинемо.
10. Ми повсякчас зазнаємо смерть Ісуса в наших тілах, щоб і життя Його в нас також виявилося.
11. Нас, живих, завжди віддають на смерть за Ісуса, щоб його життя виявилося в наших смертних тілах.
12. Отже, смерть порядкує в нас, а життя — у вас.
13. Ми маємо один і той же Дух віри, про який сказано у Святому Писанні:«Я повірив, і тому говорив».Отже, ми теж віримо, і тому говоримо.
14. Ми знаємо, що Той, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, також воскресить і нас разом з Ісусом, і поставить нас разом з вами перед Ним.
15. Бо все це робиться заради вас, щоб, як милість Божа поширюється на все більше число людей, вона приносила все більшу подяку і Славу Богу.
16. Ось чому ми не впадаємо у відчай. Навіть, якщо зовні ми старіємо і слабшаємо, проте, внутрішньо ми щодня оновлюємося.