5. Бо ж я вважаю себе аж ніяк не нижчим від отих ваших «великих апостолів».
6. Можливо, мені бракує такого красномовства, але не знань. Навпаки. І, зрештою, це ми вам показали вповні.
7. Чи, може, я згрішив, принижуючи себе, щоб ви могли піднестися, коли безплатно проповідував вам Добру Звістку?
8. Я брав плату з інших церкв для того, щоб служити вам.
9. А коли я був з вами і терпів нестатки, то я не обтяжував нікого. Брати наші, які прийшли з Македонії, допомагали мені в скруті. Я намагався ні в чому не бути тягарем для вас, і старатимусь, щоб так було і надалі.
10. Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені, що я не мовчатиму і не перестану вихвалятися про це по всій провінції Ахаї!
11. Навіщо? Може, тому, що я не люблю вас? Та Бог знає, як я вас люблю.
12. Але те, що я роблю, я робитиму і надалі, щоб не дати можливості тим іншим «апостолам» ставити себе в рівень з нами в тім, про що вони вихваляються.
13. Бо ці люди — лжеапостоли. Вони лукаві, бо видають себе за апостолів Христових.
14. І це не дивно, адже і сам сатана маскується в Ангела світла.
15. Тож немає нічого дивного в тому, що слуги його маскуються в праведних служителів. Та кінець кінцем вони дістануть те, що заслужили за вчинки свої.
16. Тож я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним. Але навіть якщо ви так думаєте, то приймайте мене як нерозумного, щоб і я хоч трохи зміг похвалитися.
17. Те, що я зараз кажу, — не від Господа, бо хвалюся я з упевненістю нерозумного.
18. Багато людей вихваляються по-мирському.
19. Ну, то й я робитиму це. Адже ви, мудрі, радо терпите нерозумних.
20. Ви зносите, коли вас поневолюють, визискують, ловлять у пастку. Ви терпите того, хто звеличує себе перед вами або того, хто б’є вас по обличчю.
21. Кажу це собі на сором — ми були дуже «слабкими» для того, щоб так поводитися з вами. Але якщо хтось достатньо сміливий, щоб хвалитися (кажу це як нерозумний), то і я наберуся сміливості хвалитися.
22. Вони чистокровні євреї? Я також. Вони ізраїльтяни? Я також. Вони Авраамові нащадки? Я також.