16. Коли прибули ми до Рима, то Павлові було дано дозвіл жити окремо, але під охороною воїна.
17. Через три дні зібрав він найвпливовіших юдеїв. І як посходилися вони, промовив до них: «Браття, хоч нічого я не вчинив проти нашого народу, ані проти звичаїв наших предків, мене видали в Єрусалимі римлянам як в’язня.
18. Римляни допитали мене й хотіли відпустити, бо я не винен ні в чому такому, за що карають на смерть.
19. Та юдеї з тим не погодилися. Тож я був змушений звернутися до суду цезаря, але я зробив це зовсім не для того, щоб звинуватити свій народ.