1. Коли настала П’ятдесятниця, всі вони зібралися разом у одному місці.
2. Несподівано з неба долинув звук, подібний до завивань лютого вітру. Він заповнив увесь будинок, де були апостоли.
3. Вони побачили щось подібне до язиків вогню, що осіли на кожному з них.
4. І всі вони сповнилися Духом Святим, та почали говорити іншими мовами, бо Святий Дух дав їм таку здатність.
5. У тий час побожні юдеї з усіх країн світу жили в Єрусалимі.
6. Коли пролунав цей звук, зібрався великий натовп, і всі люди дивувалися з цього, бо кожен із них почув свою рідну мову.
7. Люди були вражені. Вони здивовано перепитували один одного: «Чи всі ці люди, які розмовляють, не ґалилеяни?
8. Як же могло таке статися, що тепер кожен із нас чує від них свою рідну мову?
26-27. І через це радіє моє серце і вуста мої радіють,і тіло моє буде жити з надією,тому що не залишиш Ти мою душу у країні мертвих,Ти не даси Своєму Святому зазнати тління.
34-35. Адже Давид не вознісся на Небеса, але сам він говорив:„Господь мовив до Господа мого:„Сядь по праву руку від Мене,доки не покладу Я ворогів ТвоїхТобі підніжком””. Псалми 110:1