11. Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».
12. Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.
13. Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.
14. Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.
15. Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:
16. „Я повернусь після тогоі відбудую занепалий дім Давидів.Я підніму його з руїні наново поставлю,
17. щоб і решта людства,які будуть покликані іменем Моїм,могли шукати Господа.Отак мовить Господь,Який зробив все це. Амос 9:11-12
18. І це було відоме в віках”.
19. Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.
20. Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.
21. Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».
22. Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.
23. Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,