10. А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо, якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?
11. Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».
12. Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.
13. Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.
14. Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.
15. Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:
16. „Я повернусь після тогоі відбудую занепалий дім Давидів.Я підніму його з руїні наново поставлю,
17. щоб і решта людства,які будуть покликані іменем Моїм,могли шукати Господа.Отак мовить Господь,Який зробив все це. Амос 9:11-12
18. І це було відоме в віках”.
19. Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.
20. Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.
21. Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».
22. Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.
23. Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,
24. Ми чули, що дехто звертається до вас від нашого імені й своїми словами турбує і бентежить вас, але все те робилося без наших вказівок.
25. Усі ми згодилися й вирішили обрати з-поміж себе людей і послати їх до вас разом з нашими любими друзями Варнавою та Павлом.