3. Павло й Варнава довго лишалися в Іконії, і відважно проповідували в ім’я Господа. Та Він підтверджував Послання милості Своєї, допомагаючи Павлу і Варнаві творити дивовижні знамення й чудеса.
4. Тож люди в місті розділилися: одні підтримували юдеїв, інші — апостолів.
5. Деякі погани та юдеї на чолі зі своїми вождями, намагалися побити Павла і Варнаву камінням.
8. У Лістрі мешкав один каліка, кривий від народження, який ніколи не ходив.
9. Він уважно слухав, як говорив Павло. Павло пильно подивився на каліку і, відчувши, що той мав віру зцілитися,
21-22. В Дервії вони проповідували Благовість і придбали багато послідовників, а потім повернулися до Лістри, Іконії та Антиохії. Там вони зміцнювали душі віруючих, надихали їх перебувати у вірі. Вони казали: «Щоб увійти до Царства Божого, ми маємо пройти через багато страждань».
23. Павло і Варнава призначали старійшин у кожній церкві. Молитвою і постом вони ввіряли старійшин Господу, в Якого ті повірили.
24. Пройшовши через Пісідію, Павло й Варнава прийшли до Памфилії.
25. А коли розповіли про Послання Господа в Пергії, то вирушили до Атталії.
26. А звідти відпливли до Антиохії, де їм було Божою милістю доручено справу, яку вони виконали.
27. Прибувши до Антиохії, вони зібрали всіх віруючих й розповіли їм про все, що Бог зробив через них. Павло й Варнава також повідомили, що Бог відчинив браму віри для поган.
28. І вони довго лишалися там з іншими віруючими.