2. Він був побожним чоловіком й поклонявся істинному Богу, як і вся його родина; щедро подавав бідним милостиню і завжди молився Господу.
3. Якось о третій пополудні Корнилію було видіння. Він виразно побачив Ангела Божого, який ввійшов до нього й покликав: «Корнилію!»
4. Корнилій зі страхом подивився на нього й запитав: «Що Ти бажаєш, Господи?» Ангел відповів: «Твої молитви й милостині бідним стали відомі Богу, Він пам’ятає про тебе.
5. Зараз пошли когось до Йоппії, нехай приведуть сюди чоловіка на ймення Симон, який ще зветься Петром.
6. Він зупинився у кожум’яки Симона, будинок якого стоїть біля моря».
7. Коли Ангел, з яким він розмовляв, зник, Корнилій покликав двох слуг і одного побожного воїна з числа своїх підлеглих.
8. Він розповів їм про все, що сталося, й послав їх до Йоппії.
9. Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися.
10. Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння.
11. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу.
12. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні.
13. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!»
14. Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого».
15. І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом».
16. І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на Небо.
17. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт.
18. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро.
19. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе.
20. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх».