6. Щоб замешкали вони у вирвах потоків, в ущелинах землі і скель.
7. Ревуть поміж кущами, туляться під терном.
8. Люди зневажені, люди без імення, погань землі.
9. Оце їхньою учинився я нині піснею і харчем розмови їхньої.
10. Вони гидують мною, віддаляючись од мене, і не утримуються плювати перед лицем моїм.
11. Оскільки Він розв'язав повід мій, то вони скинули з себе вуздечку переді мною.
12. По праву руку підводиться цей гад; збиває мене з ніг, спрямовує небезпечні свої шляхи до мене.
13. А мою стежку зіпсували; усе встигли вчинити в ній заради моєї загибелі, не маючи помічника.