36. І лестили Йому устами своїми, і язиком своїм казали неправду перед Ним;
37. А серце їхнє було нечистим перед Ним; і вони не були вірними заповітові Його.
38. Але Він – виповнений милосердям, співчуттям, прощав гріха, і не винищував їх; багато разів одвертав гнів Свій, і не виповнювався всією люттю Своєю.
39. Він пам'ятав, що вони тілесні, вітер, котрий відходить і не повертається.
40. Скільки разів вони дратували Його в пустелі і гнівили Його в країні пустельній.
41. Вони наверталися і знову спокушали Бога, і ображали Святого Ізраїлевого.
42. Не пам'ятали руки Його, дня, коли Він визволив їх від ворогів,