14. І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?
15. Та коли б я сказав: "Буду міркувати так," – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.
16. І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.
17. Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.
18. Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.