23. Виходить людина на клопоти свої, і на працю свою до вечора.
24. Які численні діяння Твої, Господе! Все вчинив Ти премудро; земля виповнена витворами Твоїми.
25. Це море – велике і просторе: там плазуни, котрих безліч, тварини малі з великими.
26. Там плавають кораблі, і цей левіятан, котрого Ти вчинив, щоб йому бавитися у морі.
27. Усі вони від Тебе наджидають, щоб Ти дав їм харчі їхні у відповідний час.
28. Даєш їм – приймають, розтулюєш руку Твою – насичуються добром.
29. Утаємничиш лице Твоє – бентежаться; відбереш духа їхнього – помирають і в порох свій повертаються.
30. Пошлеш духа Твого – вчиняються, і Ти оновлюєш лице землі.