17. Хто чинить бідному добро, той Господові позичає; і Він йому надолужить за його доброчинство.
18. Карай сина свого, доки є надія, і не обурюйся його криком.
19. Гнівливий нехай зазнає покарання, бо, коли помилуєш його, то ще більше каратимеш його.
20. Дослухайся поради і приймай викриття, щоб учинитися тобі відтак мудрим.
21. Багато замірів у серці людини, але справдиться лише визначене Господом.
22. Радість людини – доброчинність її, і вбога людина краща, аніж брехлива.
23. Страх Господній провадить до життя, і хто має його, завжди буде вдоволений, і лихо не спіткає його.
24. Ледачий опускає руку свою до чаші, і не хоче піднести її до рота.
25. Якщо ти покараєш облудника, то навіть простодушний стане розважливим; і коли викриєш розумного, то він прийме повчання.