2. Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?
3. Невже не відаєте, що всі ми, які хрестилися в Христа Ісуса, в смерть Його хрестилися?
4. Отож, ми поховані з Ним хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Вітця, так само й нам ходити в оновленому житті.
5. Бо, якщо ми з‘єднані з Ним подобою смерти Його, то маємо бути поєднані й подобою воскресіння.
6. Знаючи те, що давній наш чоловік розп‘ятий з Ним, щоб могло бути зруйноване тіло гріховне, аби ми вже не служили гріху;
7. Бо померлий звільнився від гріха.
8. А якщо ми померли з Христом, то віруємо, що й жити будемо з Ним,
9. Знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже не має над Ним влади.
10. Бо, як Він помер, то помер одного разу для гріха, а що живе, то живе для Бога.
11. Так само й ви вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому.
12. Тож нехай не царює гріх у смертному вашому тілі, щоб вам підкорятися йому у похотях його;
13. І не віддавайте членів ваших гріхові на знаряддя неправди, але віддайте себе Богові, як ожилих із мертвих, і члени ваші Богові, як знаряддя праведности.
14. Гріх не мусить панувати над вами, бо ви не під Законом, але під благодаттю.
15. І що ж? Чи почнемо грішити, тому що ми не під Законом, а під благодаттю? Зовсім ні.
16. Невже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в служники для послуху, того ви й служники, кому підкоряєтеся: або раби гріха на смерть, або послуху на праведність?
17. Але подяка Богові, що ви, хоч були перше служниками гріха, від серця стали слухняними тому вченню, якому ви себе віддали.
18. Звільнившись від гріха, ви стали служниками праведности.