9. Чого ви навчилися, що прийняли і чули, і бачили в мені, те виконуйте, – і Бог миру буде з вами.
10. Я вельми зрадів у Господі, що ви знову почали піклуватися про мене; ви й раніше турбувалися, але вам не сприяли обставини.
11. Кажу це не тому, що маю нестатки; бо я навчився бути вдоволеним тим, що в мене є:
12. Умію жити в нужді, умію жити в достатку; навчився усього й в усьому, насичуватися і голодувати, бути в достатку і в нужді;
13. Усе можу у Христі, Котрий зміцнює мене.
14. А втім, ви гаразд учинили, що взяли участь в моїх скорботах.
15. Ви знаєте, филипійці, що на початку благовістя, коли я вийшов із Македонії, жодна церква не надала мені допомоги подаванням і прийняттям, окрім вас одних;
16. Навіть у Солунь ви присилали мені на нужду одного разу, а відтак – удруге.
17. Кажу це не тому, що я нібито шукаю давань (дарувань); але шукаю плоду, що примножує на вашу користь.