37. Хто це каже: Навіть те трапляється, чого Господь не ухвалював, щоб воно було.
38. Чи не з уст Всевишнього виходить лихоліття і благополуччя?
39. Нащо журиться чоловік, що живе? Кожний журися гріхами своїми.
40. Перевіримо й дослідимо торованки наші і навернемося до Господа.
41. Піднесемо серце наше і руки до Бога, що живе на небесах.
42. Ми відпали і були впертими: Ти не простив нам;
43. Ти виповнив Себе гнівом і переслідував нас, умертвляв, не щадив;
44. Ти затулив себе хмарою, щоб не долинала молитва наша.
45. Сміттям і мерзотою Ти вчинив нас серед народів;
46. Роззявили на нас пащеку свою всі вороги наші.
47. Жах і яма, спустошення і розорення – доля наша.
48. Потоки води виливає око моє про загибель доньки народу мого!
49. Око моє виливається і не перестає, бо немає злегшення,