5. Тому не судіть ніяк передніше часу, аж доки не прийде Господь, Котрий і освітить приховане в мороці і виявить сердечні наміри, і тоді кожному буде похвала від Бога.
6. Оце, браття, я прилучив до себе й Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати понад те, що написане, і не запишалися один перед одним.
7. Бо хто тебе вирізняє? Що ти маєш, чого б не дістав? А якщо одержав, нащо хвалишся, нібито не дістав?
8. Ви вже ситі, ви вже збагатилися, ви почали царювати, як царі, без нас. О, якби ви й насправді царювали, щоб ми також могли царювати з вами!