23. А всьому тому, про що ми говорили, я і ти, свідок Господь поміж мною і тобою навіки.
24. І сховався Давид у полі. І настало новомісяччя, і сів цар обідати.
25. І присів цар на своє місце за звичаєм, на троні біля стіни, і Йонатан став обіч, а Авнер присів біля Саула; а місце Давидове лишилося незайнятим.
26. І не сказав Саул того дня анічого; бо подумав, що це випадковість, що Давид нечистий, бо не очистився.
27. Настав і другий день новомісяччя, а місце Давидове лишилося незайнятим. Тоді сказав Саул синові своєму Йонатанові: Чому син Єссеїв не прийшов обідати ні вчора, ані сьогодні?
28. І відповідав Йонатан Саулові: Давид відпросився у мене до Віфлеєму.
29. Він говорив: Відпусти мене, бо в нашому місті родове жертвоприношення, і мій брат запросив мене; Отож, якщо я знайшов приязнь в очах твоїх, піду і побачуся з своїми братами; саме тому він і не прийшов пообідати з царем.
30. І спалахнув Саулів гнів на Йонатана, і він сказав йому: Негідний і неслухняний сину! Хіба я не знаю, що ти потоваришував з Єссеєвим сином мені на сором і на сором та неславу своїй матері?