17. А сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря; і з храму небесного від престолу озвався дужий голос, що проголосив: Сталося!
18. І вчинилися блискавиці, громи й голоси, і зчинився великий землетрус, котрого не було від того часу, як люди на землі: Такий землетрус! Такий великий!
19. І місто велике розпалося на три частини, і міста поганські упали, і Вавилон великий був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його.
20. І всілякий острів утік, і гір не стало;
21. І град завбільшки з талант, упав з неба на людей; і зневажили люди Бога за рани від граду, тому що виразка від нього була вельми важкою.