18. І хоч вони зробили собі литого бичка, і сказали: Ось бог твій, котрий вивів тебе з Єгипту, і хоч удавалися до великих заколотів,
19. Але Ти, за великим милосердям Твоїм, не залишав їх у пустелі; стовп хмарини не відходив од них удень, аби проводити їх у дорозі, і стовп вогню уночі, щоб освітлювати їм шлях, по котрому мали йти.
20. І Ти дав їм Духа Твого доброго, щоб наставляти їх, і манну Твою не боронив устам їхнім, і воду давав їм для спраги їхньої.
21. Сорок років Ти підтримував їх у пустелі; вони ні в чому не мали нестачі, одежа їхня не відала зносу, і ноги їхні не пухли.
22. І Ти дав їм царства та народи, і розподілив їм за спадком, і вони оволоділи землею Сигона, і землею царя хешбонського, і землею Ога, царя башанського.
23. І синів їхніх Ти розмножив, як зорі небесні, і ввів їх до краю, котрого Ти обіцяв батькам їхнім, що вони прийдуть володіти ним.
24. І увійшли сини їхні, і оволоділи землею, І Ти підкорив їм мешканців краю, ханаанеїв, і віддав їх в руку їхню, і царів їхніх, і народи краю, щоб вони вчинили з ними за своєю волею.
25. І здобули вони укріплені міста і родючу землю, і забрали в своє володіння доми, виповнені всіляким добром, витесані з каменя водозбори, виноградні і оливкові сади, і багато дерев плодових, вони їли, насичувалися, повніли, і насолоджувалися за великою благодаттю Твоєю.
26. І стали непокірними і збунтувалися супроти Тебе, і зневажили Закон Твій, убивали пророків Твоїх, котрі умовляли навернутися до Тебе, і вдавалися до великих образ.
27. За те Ти віддав їх у руки ворогів їхніх, котрі чинили їм утиски. Та коли у важкі їхні часи вони волали до Тебе, Ти вислуховував їх на небесах, і, за значним милосердям Твоїм, давав їм рятівників, і вони рятували їх від руки ворогів їхніх.