10. Ніхто сторонній не повинен їсти святині; той, що оселився у священика, і наймит не будуть їсти святині.
11. А якщо священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може її їсти, також і той, хто народився в домі його, може їсти хліб його.
12. Якщо донька священика вийде заміж за стороннього, то вона не буде їсти приношень святих.
13. А коли донька священика буде вдовою, або розведеною, і дітей у неї нема, і повернеться в дім вітця свого, як була за юности своєї, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не буде їсти його.
14. Хто, помилившися, з'їсть що-небудь із святині, той мусить віддати священикові святиню і докласти до неї п'яту її частину.
15. Вони самі не повинні опоганювати святині синів Ізраїля, котрі вони приносять Господові,