3. А братів я послав для того, аби похвала моя про вас не виявилася марною в цьому разі, але щоб ви, як я казав, були готові,
4. Щоб, коли прийдуть зі мною македонці і застануть вас неготовими, не залишилися у соромі ми, - не кажу ви, - похвалившися такою певністю.
5. Тому я вважав за необхідне вблагати братів, щоб вони наперед пішли до вас і передніше потурбувалися, аби сповіщене вже благословення ваше було готове, як благословення, а не як примусовий дар.
6. А до цього скажу: хто сіє скупо, той скупо й жатиме; а хто сіє щедро, той щедро буде жати.
7. Кожний виділяй, як на серце ляже, не з прикрістю і не з примусу; бо любить Бог того, хто доброчесно дає.
8. А Бог спроможний збагатити вас всілякою благодаттю, щоб ви, завжди і в усьому маючи всілякий достаток, були багаті на всяку добру справу,
9. Як написано: Витратив, роздав убогим; правда його буде довіку.
10. А той, що дає насіння сівачеві та хліб на їжу, - нехай подасть рясно посіяному вами, і примножить плоди правди вашої,
11. Щоб усім ви багатими були на всіляку щедрість, котра через нас учиняє подяку Богові.