7. І се буде єдиний день, звісний тілько Господу: нї то день, нї то ніч; тільки надвечір розвидніється.
8. І потечуть того часу живі води з Ерусалиму: половина їх - у море на всхід, а половина в море на заходї; так буде лїтом і зимою.
9. І царювати ме Господь над усією землею; один тодї буде Господь, і одно ймя його.
10. Вся та земля буде, як би одно поділле від Габаону до Реммону, на полуднє від Ерусалиму, що стояти ме високо на свойму місцї й заповниться осадниками, од Беняминової брами до місця давних воріт, до наріжних воріт, і від Ананеїлової башти до царських тискарень.
11. І жити муть люде там, і не буде вже прокляття, а стояти буде Ерусалим безпеч.
12. І от яка буде язва, що нею вдарить Госпбдь усі народи, що будуть воювати Ерусалим: у кожного нидїтиме тїло його, як іще він стояти ме на ногах; очі його потануть у ямках своїх, а язик його висохне в ротї йому.
13. І настане того часу між ними велика замішанина од Господа,-так що вони хапати муть одно одного за руку, й буде здійматись рука проти руки ближнього свого.
14. Та й Юда воювати ме проти Ерусалиму; й по нагромаджують скарби всіх народів, золото, срібло та одежу в великому множестві.