27. Як я скажу собі: забуду жалощі мої, виясню мій хмурий вид, підбодрю моє серце,
28. То знов муки мої лякають мене, знаю бо, що не признаєш мене безвинним;
29. А скоро я винуватий, так чого надармо й силкуватись?
30. Хоч би я й снїгом обмивсь і найчистїйше очистив руки мої,
31. То й тодї ти трутиш мене в багно, та й одежа моя буде мною гидитись.