11. Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.
12. Чи то ж я море або потвора морська, що ти проти мене сторожу (запору) поставив?
13. Думаю часом таке: втїшить мене постеля моя, ложе моє поможе менї, горе моє перетерпіти;
14. Та бо ти жахаєш мене снами, й видивами лякаєш мене,
15. Так, що душа моя бажає лїпше перериву дихання, лїпше смертї, нїж удержання костей моїх.