12. Вони ж (муки мої) роблять із ночі день, а з сьвітла темноту.
13. Та хоч би я й дожидав в надїї, то все ж таки глибокий гріб - домівка моя; в темряві постелю я постїль собі;
14. Гроб своїм батьком назву, а червам скажу: ви мати моя й сестра моя.
15. Де ж тут надїя моя? а чого я дожидаю, хто се побачить?
16. У глибінь земну зійде вона, ляже спокійно зо мною в порох.