31. Оманений нехай не довіряє марнотї, бо марна буде й заплата йому.
32. Перед часом прийде конець йому, й віттє його не буде зеленїти.
33. Мов виноградина та, поскидає він недоспілу ягоду свою, й, як маслина, поронить цьвіт свій.
34. Оттак опустїє дом безбожника, й огонь пожере шатри підкупства,
35. (в думцї) Почав він зло, а зродив льжу, та й нутро (серце) його наготовує зраду.