6. Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
7. Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
8. Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
9. Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
10. а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
11. Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.