5. Глибиня їх повкривала по всї вічні роки; мов каміннє потонули у морю глибокім.
6. Господе! твоя правиця вславилась в потузї; Господе! твоя десниця ворога згубила.
7. Величчю твоєю, Боже, стер єси противних, послав гнїв твій, і огнем він мов стебло пожер їх.
8. Духом яростї твоєї води роздїлив ти, і загусли муром филї, встали серед моря.
9. Рече ворог: Пожену їх, уженусь, настигну; попаюю здобич, буде міч мій царювати.
10. Но дмухнув єси вітрами, море їх укрило, мов те оливо втонули в морі, у безоднї.
11. Хто тобі подобен в бозїх, Господе, хто рівен, славен сьвятостю твоєю, страшен чудесами!
12. Простягнув єси правицю, - їх земля пожерла.