Римляни 15:14-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

14. Впевнив ся ж і я сам про вас, браттє моє, що й самі ви повні добрости, повні всякого знання, і зможете один одного навчати.

15. Сьмілїще ж написав я вам, браттє моє, трохи, яко нагадуючи вам по благодатї, даній менї від Бога,

16. щоб бути менї служителем Ісус-Христовим між поганами, сьвято проповідуючи благовістє Боже, щоб приношеннє від поган було приятне і осьвящене Духом сьвятим.

17. Маю оце похвалу через Христа Ісуса в Божих речах.

18. Не сьмію бо глаголати про таке, чого не вдїяв Христос через мене на послух поган, словом і дїлом,

19. силою ознак і чудес, силою Духа Божого; так що я від Єрусалиму і кругом аж до Ілирика сповнив благовістє Христове.

20. Так силкувавсь я благовістити, не де іменував ся Христос, щоб на чужій основинї не будувати,

21. а яко ж писано: Кому не звіщено про Него, побачать, і котрі не чули, зрозуміють.

22. Тим же й був я з'упинений не раз, прийти до вас.

23. Тепер же, більш не маючи місця в сих країнах, бажаннє ж маючи прийти до вас од многих лїт,

Римляни 15