1. Мусимо ми, сильні, немочі безсильних носити, а не собі догоджати.
2. Кожен бо з нас ближньому нехай догоджає, на добре, до збудування.
3. Бо і Христос не собі годив, а яко ж писано: Зневага зневажаючих Тебе упала на мене.
4. Скільки бо перше написано, нам на науку написано, щоб через терпіннє та утїшеннє (з) писання мали надїю.
5. Бог же терпіння та утїшення нехай дасть вам однаково думати між собою по Христу Ісусові,