9. Всї бо днї наші никнуть од яростї твоєї, лїта наші минають, як одна думка.
10. Днїв віку нашого на всього сїмдесять лїт, а як при силї, вісїмдесять лїт, а слава їх - то труди і біда; час бо скоро минає, і ми зникаєм.
11. Хто знає силу гнїву твого, і ярість твою по мірі страху твого?
12. Навчи нас, як днї наші лїчити, щоб придбати розумне серце!
13. Зглянься, Господи! Доки? І змилосердися над слугами твоїми!