Псалми 77:3-13 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

3. Спогадав я Господа, і застогнав: став я думати, і знемігся духом.

4. Ти держав повійки очей моїх; я стревожився і відняло менї мову.

5. Спогадав я днї давні, лїта віків минувших.

6. Згадав в ночі піснї мої; думав-гадав я в серцї моїм, і дух мій допитувався:

7. Чи по віки відкине Господь, і не явить більше ласки своєї?

8. Хиба на завсїди конець добротї його? Скіньчились слова з роду в рід?

9. Чи забув Бог милосердуватись? Хиба він зачинив в гнїві милосердє своє?

10. Тодї сказав я: Нездужаю. Згадаю про лїта правицї Всевишнього,

11. Про дїла Господа; про чудеса днедавні згадаю;

12. Буду думати-гадати про всї дїла твої, розмишляти о дїяннях твоїх.

13. Боже! Дорога твоя у сьвятинї; хто такий Бог великий, як ти, Боже?

Псалми 77