16. І став я думати-гадати, щоб ті речі збагнути; трудна була се для мене праця.
17. Аж увійшов я в сьвятиню Божу, і там зрозумів я долю їх.
18. На ховзьких місцях ставиш їх, провалюєш їх в погибіль.
19. Як притьмом знищені вони! Конець їм; пропали вони від страшного лютування.
20. Як сновида пробудившийся, так ти, Господи, вставши, будеш зневажати образ їх.
21. Як серце моє кипіло, і в серединї пекло мене,