12. Бо се не ворог, що глузує з мене, ато перетерпів би я; та й не мій се ненавидник, що надо мною виноситься, а то не зважав би я на него;
13. А ти, чоловіче, рівня менї, мій довірник і мій знакомий,
14. З котрим ми довірчиво сходились, і до дому Божого вкупі з народом ходили.
15. Погибіль на них; живцем нехай проваляться під землю, бо пакостї в домівцї їх, в серединї їх.
16. Кличу до Бога, і Господь спасає мене.
17. Вечером і вранцї і в полудень мушу стогнати, і він чує мій голос.
18. Він вибавив душу мою в бою проти мене; було бо їх багацько проти мене.
19. Почує Бог і покорить їх, він на престолї од віку; нема бо в них поправи, не бояться вони Бога.
20. Піднїс руки свої на тих, що спокійно з ним жили; він зложив заповіт свій.
21. Губи його маснїйші, як сметана, а в серцї його війна; гладші слова його над оливу, а вони - обнажені мечі.
22. Спустись на Господа з твоїм оберемком, і він піддержить тебе; не допустить він нїколи, щоб праведник захитався.