Псалми 22:4-15 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

4. На тебе вповали батьки наші; вони вповали, і ти заступив їх.

5. До тебе кликали вони, і спаслися; на тебе вповали, і не посоромлено їх.

6. Але ж я червяк, не чоловік, людям посьміховиско і народові погорда.

7. Всї, що дивляться на мене, кепкують; щирять зуби, покивуючи головами.

8. Він вповає на Господа! Нехай же спасе його та визволить, коли він вподобав його.

9. Ти бо визволив мене з лона матері, і при грудях матері моєї дав менї спочивати.

10. Для тебе я призначений, як тілько вродився; від матернього лона почавши, ти єси Бог мій.

11. Не відступай далеко від мене! Бо нещастє близько, а нема заступника в мене.

12. Обгорнула мене дика гущавина; бугаї Базанські обступили мене.

13. Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.

14. І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.

15. Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.

Псалми 22