13. Роззявили ротища свої, як лев рикаючий, що здобич шматує.
14. І став я, як вода розлита, всї сустави мої розвязались; серце моє, як той віск, у внутрі моїм розтопилось.
15. Сила моя висохла, мов череповина, і язик мій присох до піднебіння; ти кинув мене між порохи смертні.
16. Бо собаки обсїли мене, голота злюків облягла мене; перекопали руки і ноги мої;
17. Всї ребра мої міг би я полїчити; вони дивляться на мене, і не надивляться;
18. Вони розпаювали між себе одїж мою, і на кожну одежину кидали жереб.
19. Але ти, Господи, зостанься не далеко! моя сило, прийди менї в поміч!
20. Сохрани від меча душу мою вбогу, від лаб собачих;
21. Спаси мене із пельки львиної! Так, ти вислухав мене, почувши буйволові роги.