100. Більше розуму в мене, як в старцїв, бо я хоронив прикази твої.
101. Від всякої лихої стежки спиняю стопи мої, щоб хоронити слово твоє.
102. Від присудів твоїх я не відхилявся, бо ти, Боже, вчив мене.
103. Як солодкі слова твої для уст моїх, вони понад мід губам моїм!
104. Заповідьми твоїми розумним став я, тому ненавиджу всяку стежку льживу. Нун.
105. Слово твоє сьвітильник перед ногами моїми, і сьвітло на стежцї моїй.
106. Я клявся хоронити присуди справедливостї твоєї, і встою в слові моїм.
107. Над міру я похилився, Господи, оживи мене по слову твому!