5. Терплючи голод і смагу, вони томились душею.
6. Тодї взивали до Господа в тїснотї своїй, і він визволяв їх з біди їх.
7. І він проводив їх правою дорогою, щоб прийти до людяного міста.
8. Да славлять Господа за милість його, і чудеса його над синами людськими!
9. Він бо наситив душу прагнущу, й голодуючу душу сповнив добром.
10. Седїли вони в тьмі і в тїнї смертї, сковані нуждою і желїзом,
11. Бувши впертими проти слова Божого і зневажаючи волю Всевишнього,
12. Тому смирив він серце їх бідою; вони падали, і не було помочі для них.
13. Тодї Господа вони благали у своїй тїснотї, і він спасав їх з біди їх.
14. Вивів їх з темноти і з тїнї смертної, і розбив їх кайдани.