15. І побояться народи імені Господа, і слави твоєї всї царі землї.
16. Коли Господь відбудує, явиться в славі своїй.
17. Він прихилиться до молитви понижених, і молитвою їх не погордує.
18. Буде се написано для будучих потомків; і нарід наново сотворений буде Господа хвалити.
19. Він бо глянув з висоти сьвятинї своєї, Господь споглянув з неба на землю,
20. Щоб почути стогнаннє невільника, щоб розкувати дїтей смертї.
21. Щоб звіщали імя його на Сионї і хвалу його в Ерусалимі,
22. Коли разом зберуться народи і царства, щоб Господеві служити.
23. Він змучив в дорозї силу мою; вкоротив днї мої.
24. Я сказав: Боже мій, не возьми мене в половинї днїв моїх! Від роду до роду лїта твої!