Приповiстi 6:17-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

17. Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,

18. Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,

19. Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.

20. Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;

21. На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.

22. Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:

Приповiстi 6