Приповiстi 6:15-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

15. За се нагло прийде погибель на него, буде, як стій, розбитий - без рятунку.

16. От шестеро речей, ненавидних у Бога, ба семеро, гидких душі його:

17. Се очі горді, язик, що лжу сплїтає, руки, що кров безвинну проливають,

18. Серце, що кує лихі задуми, ноги, що біжять сквапно до злого,

19. Се сьвідок, що ясить-видумує неправду, та незгоду між братами розсїває.

20. Храни, мій сину, що твій батько заповідає, й материної науки не цурайся;

21. На серцї їх собі по всї часи навяжи, повісь собі їх на шиї.

22. Як ходиш ти, нехай дорогу тобі вказують; як ти лежиш і спиш, нехай тебе чатують:

23. Бо заповідь - се твій сьвітильник, навчаннє - се сьвітло, дорога ж до жизнї - се докір і наука;

Приповiстi 6