Приповiстi 19:12-22 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

12. Царський гнїв - як би рик лева, а його ласкавість - мов роса на зелень.

13. Дурний син - гризота отцеві, а сварлива жінка - мов вода крізь кришу текуча.

14. І дом і майно - спадщина по родителях, а розумная жона - від Господа.

15. Лїнь наводить сонливість, і недбала душа терпіти ме голод.

16. Хто заповідь певнить, береже свою душу, кому ж байдужні путї його, той погибне.

17. Хто чинить добро вбогому, той Богу позичає, і він нагородить йому добродїйство його.

18. Карай твого сина, покіль є надїя, й не трівожся криком його.

19. Гнївливий нехай прийме кару, бо як пощадиш його, то доведеться тобі ще не раз карати його.

20. Слухай поради, й приймай докори, щоб через те опісля статись тобі мудрим.

21. Багацько задумів у серцї чоловіка, та станеться те, що призначив Господь.

22. Радість чоловікові, що любить добро чинити, а вбогий чоловік лучший, як льживий.

Приповiстi 19