3. У горнї й в огнї очищаєсь золото й срібло, Господь же витрібовує серця.
4. На злющу мову лиш падлюка вважає; лукавий слухає зрадливого навчання.
5. Хто вбогого поругає, той творця його зневажає; кого нещастє звеселяє, той не зістанеться безкарен.
6. Вінець людей старих - сини синів, унуки, а слава дїтей - родичі їх.
7. Дурному не личить поважная мова, тим меньше значньому уста неправдливі.
8. Гостинець - се дорогий камінь у того, що вміє ним владати; куди нї обернесь, пощастить йому.
9. Хто провину покриває - любови шукає, хто ж про неї все згадує - друга відвертає.
10. Розумного докір більше діймає, нїж дурного сто вдарів.
11. Хто бурить - у того тілько лихе на думцї; на його посланий буде ангел без милосердя.
12. Лучше стрітити ведмедицю, що їй дїтей взято, нїж дурного з його дурнотою.