13. В устах розумного мудрість пробуває, на тїло ж безумного цїпок спадає.
14. Що мудрий знає, те він ховає, уста же дурного - се близька погибель.
15. Багацтво - се утверджене місто багатиреві, а злиднї - се страх убогому.
16. Праця праведного - для життя, надбаннє безбожника - на гріх.
17. Хто хоронить науку, той на дорозї до жизнї, хто ж відкидає докір, по бездоріжжу блудить.
18. Хто таїть ненависть, у того уста обманливі, а хто розсїває обмову, той дурний.
19. Многомовність не встережесь гріха, хто ж здержує язика - розумен.
20. Очищене срібло - язик праведника, серце же безбожних - се покидь.
21. Праведного уста навчають-пасуть многих, а дурні й мруть, не набравшись розуму.
22. Господня благодать - вона богатим робить, і горя з собою не приносить.
23. Чинити зло - безумному забава, розумний же її у мудростї знаходить.
24. За що безбожного страх обнимає, те його не мине, а праведних бажаннє сповниться.
25. Як буря пронесесь, так безбожного, немов на сьвітї й не було, а праведний - мов би на вічних підвалинах.
26. Що оцет зубам а дим очам, те лїнивий тим, що послугуються ним.
27. Господень страх днїв причиняє, безбожного ж лїта скоротяться.
28. Дожиданнє праведних - радість, а надїя безбожних погибне.
29. Безвинному дорога Господня - твердиня, а страх беззаконникам.
30. Праведний по вік не схитнеться, безбожники ж не пожиють на землї.
31. Праведного уста родять мудрість, язик же злющий буде витятий.
32. Праведного уста знають, що добре й гарне, уста же безбожних добро на зло перевертають.