Приповiстi 1:3-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

3. Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;

4. Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;

5. Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;

6. Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:

7. Почин премудростї - Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.

8. Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;

9. Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.

10. Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;

11. Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного - безвинного,

Приповiстi 1